Пишу как умею

 Песик Гвідо Ванюччі прихворнув. Спочатку здалося, що він знову поласував чимось у котячому лотку. Але коли свято прибирання затягнулося, я зрозуміла, що нищасну тваринку потрібно вести до лікаря прямо зараз. Крапельниці, уколи, таблетки, гастрокорм. Коротше кажучи, господарі розважилися на вихідних як слід. 

Якщо не всі знаюсь - це білоруською "У світі тварин". Я ж колись мешкала в Гомельській області.:)
Ітак, в мене на сьогодні дві тваринки: кіт та собака. Обидва харків'яни, як і ми самі. 
Про кота: selenica.dreamwidth.org/595656.html
Песик приїхав до нас 12 квітня 2022 року, евакуювався, так би мовити, разом з давніми приятелями чоловіка. Вони жили у нас деякий час, потім, трішки пришедши до тями, знайшли роботу та зняли  квартиру. Але господар квартири був категорично проти тварин, тому песик залишився у нас назавжди.
Маркізові 13 років, він вже не дуже добре бачить, трішки шкульгає, але їжу чує здалека. На курку в нього алергія, якщо щось попадае в його "валізу" окрім собачого корму та води,- в хаті свято прибирання, бо в песика "вибиває днище". Від нього трошкі пованює псинкою, хоча ми його миємо, розчисуємо, стрижемо, робимо все як треба. Ветерінар каже, що в нього стан відповідально віку.  Ми його вже полюбили таким як є.
Собака має важку долю, застарілі переломи нижньої щелепи та двох ребер. Колись волонтери знайшли його на смітнику ринка Барабашова, забрали до себе, відмили, пролікували, кастрували та зробили пост пристрою в інтернеті. Приятелька побачила його та забрала до себе. Він жив в них десь років 5 або 6 до того, як приїхав з ними до нас. Звісно, ніяких команд не знає, дуже погано розуміє, що йому кажуть. Удалося мені навчити його команді "Сидіти". Коли бачить, що я відкриваю шухлядку, де стоять його смаколики, приходить та сідає. І чекає. І ДИВИТЬСЯ.
Песик живе добре. Раз на рік навесні до нього приїзжає персональний грумер. В Маркіза є свій кіт, тепла зручна лежанка, смачна їжа та ще іноді собачі смаколики видають.  Господар його часто бере на ручки, цілує та обіймає. А вдячний песик облизує йому обличчя. Характер в цього рудого засранця як у вздорного діда, постійно щось бурчить, іноді гоняє кота. Іноді ворує з котячого лотка лайно та жере. Вибачте, але з пісні слов не викинеш. На дворі кидається на всіх великих собак з гучним істеричним гавкітом. Має собачих друзів на майданчику за будинком, іноді ходить зі мною в Сільпо та за овочами. Спить довше ніж кіт. Гавкає на мене, коли я недостатньо швидко насипаю йому їжу. Такий песик.