Пишу как умею

 Вчора отримала свій примірник "Піхоти" Мартіна Бреста. Нарешті українською. Уся "Піхота" російською в мене електронна, уривки читала у мордокнизі Бреста. Але коли він написав, що зроблено переклад і, головне, хто саме його робив,- дуже зраділа та одразу зробила предзамовлення. Переклав на українську Влад Якушев, той, який написал "Карателі". Останні роки рідко купую книжки паперові, немає достатньо місця вдома  для додаткових полиць, і це я ще не все перевезла з дому. Але деяки купую саме паперові. В мене вже є "Девочки на войне" волонтерки Євгенії Духопельнікової, "Верочка", "Піхота" та "Мозамбік" Бреста (остання у співпраці із Сергей Сергеїчем) та ще "Хроніка революції, війни та реваншу"  Валерія Прозапаса. Електронні, окрім "Пехоти", ще "Кофе с привкусом пепла" Олексія Петрова, "Карателі" Влада Якушева. 
Всі ці книжки є свідоцтвами цієї війни. Дуже сподіваюся, що Хуйла судитимуть в Гаазі за все, що він зробив із Україною, Грузією та усім світом.