Про песика

 Песик оговтується. Вже гавкає на мене, коли не дуже швидко насипаю йому їжу в миску. Нагліє. Це добрий знак, жити буде, як кажуть:) Бігає за собаками на дворі, скандаліть, якщо на нього не звернули увагу. Кажу ж, типовий дід.

Серіальне киношне

 Дійшли до шостого сезону "Новобранця". Не дуже мені подобається дивитися одну серію на тиждень, але що поробиш. Також подивилися вчора увечорі новий фільм "Рольови ігри" (Role Play). На один раз нормально, живенько так, піф-паф, брик. Комедійний бойовик.
А, ще "Бджоляра" бачили, тижні два тому. Те ж саме зі Стейтемом, як завжди зі Стейтемом. ВІдволікає, і на тому йому подяка.
Перший сезон "Аватара" несподівано переглянули. Теперь чекаю на другий та третій, анонсували, що будуть. Я якось не фанат цього всесвіту, але сподобалося.
Чому несподівано. Тому, що вирішили, що досить всього легковажного та коміксів, потрібно дивитися сірьозне кино. І ввімкнули "The Forgiven". Акторский склад вражає: Рейф Файнс, Джессіка Честейн, Метт Сміт. Купилися на це. Я збігла з цього просмотру після 30 хвилин знущання над психикою. Депресивне, ніхто з персонажів не викликає симпатії, вичурне та вимучене, гнітюче, "тлєн і безьісходность". Якась тупа вечірка богеми у великому палаці посеред пустелі, дисонансом із пустелею навкруги.  Давно не доводилося відчувати такий спектр емоцій від фільму. Потрібно було негайно лікуватися чимось приємним, добрим, зрозумілим, про справжні цінності. "Аватар: Останній маг повітря" нас врятував.