Доводиться наражатися на ризик, щоби навчитися давати собі раду. У нас на курсах німецької був дотепний підхід — не знаю, чи у вас так само: головним правилом було розмовляти на заняттях виключно німецькою. Не можеш сказати — це твоя проблема, мугикай щось і на пальцях показуй. Ще кумеднішим моє становище було через те, що до групи я долучився лише за кілька місяців після початку курсу. Потім я приблизно так само в Німеччині й спілкувався, і нормально розумілися — мамі здавалося, що я дуже добре вмію розмовляти, хоча насправді я лише скеровував співрозмовника в потрібному напрямку. :) Шкода, що мав лише тиждень такої практики.